[man'as'a Kavas'ei]

ну, у мну на роботі зараз така складна ситуація, тому сон проектовний)))

ну, граються маленькі ведмедики на природі, а сон мультяшний))), вони гойдають одне одного, штовхаються, ну... пустують))). вони довго граються, аж бачать таку собі щелину у землі))), дивляться вони у щелину, а там зовсім і не глибоко))), вони туди стрибають, а під ногами так м'якенько)))) листячко човгає, шелестить)))) . а вони раді, стрибають, галасливі такі))) малі))
аж бачать, що оте м'якеньке під лапами, то зовсім і не листячко, а великий злий білий північний ведмідь!!! вони тікати, а він за ними....... вони ще скорше, і він скорше... а ще, виявилось, він там був не один у щілині. так з тої щілини ще десь зо п'ять таких самих тварюк повилізало, і усі за тими бідненькими ведмедиками маленькими(((. ведмедики бояться, та шо там бояться, обсираються просто, озираються(((, а тих п*здохреней все більше і більше, і ЛЮТІ такі!!! ведмедики вже заморились, біжать біжать, аж забігають до печери, далі біжать, вже по печері, і думають:"ото ми мудаки... якого ми*****сюди забігли, адже у кожній печері є кирдик(тупік то бішь)", але вони біжать, "ну, може ще хоч хвилини зо три поживемо"- думають.
і осьо вони біжать, аж бачать світло... і розуміють, що не печера то зовсім, а такий собі природний тонель)))) ведмедики вибігають, а страшні люті північні вурдалаки за ними приноровилися, але хрін вам у зуби, прямісінько перед фейсами цих ходячих ґумасопледів зачиняється решітка(звідкіля вона взялася, не знаю).
і от, маленькі ведмедики втомлені, але задоволені, дивляться на цих хижих чабчабсів за межами решітки. а чабчабси такі підступні, вони починають привітливо маячити своїми незграбними лапцюрами, посміхатися та намагатись вишикуватись у ґімнастичну пірамідку, але вони великі, важкі і незграбні, а томі постійно падають. а маленькі ведмедики спритні та розумні, а тому вони хутко та вправно вистроїлись у пірамідку, ґімнастичну, і почали великим північним ведмедям факи тикати))))) осьо воно як)))