Ще недавно я жартував що з полігонів треба обов'язково забирати усі свої гільзи аби не потрапити у "справу Шеремета". Ну от чому мої жарти так часто стають реальністю?!
Після Шефіра поліцаї обходять власників зброї (втч і в Херсоні) і задають усілякі ідіотські запитання. Що абсурдно не тільки юридично, але і просто з точки зору логіки.
Не кажучи вже про те що у криміналістів існує кулегільзотека зі зразками відстрілу на всю легальну зброю, які саме і мали б використовуватися у таких випадках для ідентифікації.
Цитата:
Коли ми написали про масову перевірку зброї дільничними через «замах» на Шефіра, нашу пошту завалили листами. Десятки власників зброї, часто не добираючи слів, описували своє спілкування з поліцією.
Приблизно воно виглядало ось так. З’являвся нахабний мєнт, ні «добрий день», ні «прошу пана» і починав свій допит: «Шефіра знаєш? Де зброю купував? А до Ходосіївки в такі-то дати не їздив? Набої є? А якщо знайду…». І це ми виклали доволі культурний варіант спілкування правоохоронця з громадянами України.
В один момент законослухняні громадяни України, які отримали право на офіційну зброю, перетворились на «допитувану особу». МВС як завжди вирішило показати свою корисність для влади, і це для них важливіше за закон.
Ми вирішили дати невеличку рекомендаційну інструкцію — як себе поводити в подібних випадках.
Отже, якщо до вас прийшла поліція і починає розпитувати про Шефіра, зброю і де ви були в день замаху, передусім ви маєте знати 63 статтю Конституції України. Зокрема, речення: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом» та «Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист».
Ніхто не може змусити вас визнати вашу винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примусити давати пояснення, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні правопорушення.
Дільничний може перевірити умови зберігання зброї та сейф. На цьому його повноваження закінчуються. І починається допит. А домашній допит вони можуть влаштувати у себе вдома, ставши перед дзеркалом і спитавши в себе: «хто це в нас тут такий поганець». А якщо ви виступаєте як свідок, чи підозрюваний, то все має бути офіційно та за законом.
Ви маєте повне право не відповідати на будь-які питання дільничного та слідчого, які не стосуються безпосередньо зберігання вашої зброї у вас вдома. Ми радимо вам не спілкуватись зайвий раз зі слідчими. Якщо ж поліцейські наполегливо вимагають поспілкуватись, то вимагайте дотримання усіх кримінально-процесуальних норм, зокрема присутності вашого адвоката при цій «ввічливій розмові».
А взагалі, ця «робота» поліція не має нічого спільного з ефективністю. Прийти, подивитися набої у всіх легальних власників зброї, розпитати їх про щось та піти. На думку поліції, кілер візьме й зізнається у всьому, тільки-но побачить на порозі пузатого поліцейського з папірцем із питаннями. Звісно, ні. Де ви, бляха, бачили кілера з офіційно зареєстрованою зброєю?
Кумедна та неефективна акція перетворюється на масове порушення законів України, і чим це закінчиться невідомо. Та дивуватися не варто. Ці самі люди 500 днів тримали в СІЗО невинну людину. І це мракобісся треба закінчувати та давати йому розголос.
Вже декілька років активісти напрямку «Зброя і самозахист» послідовно борються за те, щоб володіння зброєю і право на самозахист було правом, а не привілеєм чи обставиною, яка обтяжує. Підтримати роботу напрямку можна тут — https://bit.ly/3DaS7ih
|
(с) ДемСокира |
