Кто что интересного нашел?

[ser6]

Дело о "скорых Тимошенко" : следствие выявило халатность на таможне
http://www.rbc.ua/rus/digests/show/d...25032011072400
кто обьяснит происходящее-это судят таможенника что он с одного государственного кармана не переложил в другой государственный карман 9млн гривен?Автомобили ж закупало государство?

[Робот Вертер]

Да шо ж тут понимать - откатики.

[glen61]

Сообщение от Antena

Твою же ты мать!...

Девочки, не нужно ругаться. А ну - помирИтесь!

[Робот Вертер]

Сообщение от Жук

Вот что интересно. В последнее время происхоит много негативного, гражданские войны, землетрясеня, цунами, но граждане украины, наотрез отказываются возращаться в свою страну. Людей не пугает не война, ни радиация в японии. Наверное эти зло намного меньшие чем жизнь в украине.

Да поняли мы уже из надцати твоих постов шо низя тут жить.
Непонятно тока одно - почему ты еще не в прекрасном западном раю?

[Antena]

Сообщение от glen61

Девочки, не нужно ругаться. А ну - помирИтесь!

Никто тут не ругается =))) А выражение это совсем не обзывательное.

[glen61]

Сообщение от Antena

Никто тут не ругается =))) А выражение это совсем не обзывательное.

Я не конкретно об этом выражении, а в общем=))

Сообщение от ser6

США выдали ордер на арест В.Ульянченко
http://www.rbc.ua/rus/top/show/ssha-...22032011133300
Так и до Ющенко скоро доберуться...

а где опровержение?

[Жук]

Сообщение от Робот Вертер

Да поняли мы уже из надцати твоих постов шо низя тут жить.
Непонятно тока одно - почему ты еще не в прекрасном западном раю?

Не, ну вот ты красафчег. Это ты к чему говоришь, к тому, что я что то выдумываю, а на самом деле в украине жить так классно ? С удовольствием бы куда нить съехал отсюда, как и 93% опрошенных, но к сожалению такой возможности пока не предоставляется.

[Andreyev]

Я не говорю конкретно про вас, но не поверю, что из этих 93% опрошенных хотя бы у половины не найдется возможности выехать куда-то. Возможность почти всегда есть. Просто нужно очень захотеть и подготовиться. Но мы вот думали-думали и решили что скорее всего никуда мы не будем ехать.

[Робот Вертер]

Сообщение от Жук

Не, ну вот ты красафчег. Это ты к чему говоришь, к тому, что я что то выдумываю, а на самом деле в украине жить так классно ? С удовольствием бы куда нить съехал отсюда, как и 93% опрошенных, но к сожалению такой возможности пока не предоставляется.

Возможность и не предоставится сама
Иначе в Африке и Латинской Америке никто бы не жил уже =-)
Да ив других бедных странах =))

Или ты думаешь, что явится ктото из Германии и попросит тебя к ним эмигрировать?
Есть твердая убежденностьв необходимости эмиграции - делай чтото для этого.
А праздный треп "а у соседа подсолнухи выше" интересен только первых пару раз. Потом уже нудно

[ser6]

Сообщение от Робот Вертер

А праздный треп "а у соседа подсолнухи выше" интересен только первых пару раз. Потом уже нудно

только если сосед не за твой счёт вырастил подсолнухи...

[Жук]

Робот Вертер
Я говорил не про ту возможность что падает с небаЯ вообще про то, что у меня за границей нет никого к мому можно было бы обратиться по любому вопросу. Здесь у меня родственники, друзья,работа, мое образование не катит за границей. А взять тупо уехать и биться там как рыба об лед мне как то не особо хочется. Жить в украине меня бы устраивало как и большенство, будь государство получше. Просто бесит это государство, которое доет народ как корову. Народ нищает, а количество миллиардеров увеличивается, капиталы миллиардеров тоже увеличиваются и это не говорит что они офигенные безнесмены, это говорит о том что они сосут с народа последние соки.

[Робот Вертер]

Сообщение от ser6

только если сосед не за твой счёт вырастил подсолнухи...

Ну ты же хочешь к соседу переехать. Потому что у него подсолнухи выше.

Ты хочешь сказать, что Европа богатеет за наш счет?

Почесав затылок, юзер дописал через 2 минуты

Сообщение от Жук

Робот Вертер
Я говорил не про ту возможность что падает с небаЯ вообще про то, что у меня за границей нет никого к мому можно было бы обратиться по любому вопросу. Здесь у меня родственники, друзья,работа, мое образование не катит за границей. А взять тупо уехать и биться там как рыба об лед мне как то не особо хочется. Жить в украине меня бы устраивало как и большенство, будь государство получше. Просто бесит это государство, которое доет народ как корову. Народ нищает, а количество миллиардеров увеличивается, капиталы миллиардеров тоже увеличиваются и это не говорит что они офигенные безнесмены, это говорит о том что они сосут с народа последние соки.

Выбери другое "государство" на выборах, сам участвуй в управлении страной, участвуй в протестных мероприятиях итд.

"Меня бесит" выглядит как возмущение клиента в ресторане, которому подали холодный борщ. Но ты не в ресторане.
Вот что я пытаюсь до тебя донести

[Жук]

Робот Вертер
Естественно, в плохой ресторан я могу больше не ходить, а тут мне хочу я или нет, придется жить. Учавствовать в выборах ? Как показало время, лично от меня ничего в это стране не зависит. Учавствовать в протестах, да ради Бога, с удовольствием, но их у нас как то не густо. Скажешь организовать самому протесты, ну знаешь наше государство в последее время приобрело статус полицейского государства, милиции стало в несколько раз больше чем раньше ибо ОНИ отгораживаются от народа, а значит организовать что либо мне самому не удастся, меня посадят либо прибьют раньше чем я об этом подумаю.

[densmen]

Мож баян, кто не видел можно посмотреть на межгорье Януковоща http://www.pravda.com.ua/rus/article.../04/8/6090201/

[Estet]

Все це нахабний наклеп на нашого Президенте. На справдi, вiн дуже чесна i порядна людина, що вiдстоюэ iнтереси украiнського народа та бореться з корупцiэю.
Тому що лiдер!

[Робот Вертер]

Разборки по Межгорью старая тема. Не понимаю в упор почему оранжи не довели эту тему до ума.
Видать внутренние противоречия оказались для них важнее борьбы с внешним врагом - других идей нет.

[glen61]

В Інтернеті Верховну раду можна знайти за словом "долб...бы"

У рунеті зареєстровано редирект сайту Верховної ради з образливою для українських парламентаріїв адресою http://долбоёбы.рф.

Як повідомляє сайт "Люмпены", "невідомий жартівник зареєстрував домен з дивним ім'ям ще в листопаді минулого року. Однак масове поширення в мережі цього дивного редиректу збіглося з першим Щорічним посланням президента Віктора Януковича до Верховної ради. Яке випадково так само співпало з Благовіщенням". Нагадаємо, український парламент не вперше стає мішенню для інтернет-жартівників.
Влітку минулого року веб-сайт Верховної ради став об'єктом пошукових спамерів. У серпні при запиті "rada.gov.ua" Google в результатах пошуку першим видавав сайт під назвою "козлы еб...е". Сторінка українського парламенту в результатах пошуку знаходилась лише на другій позиції.
Нагадаємо, жертвою "жартівників" раніше ставала і Юлія Тимошенко. Перед парламентськими виборами 2007 року офіційний сайт БЮТ у Google можна було знайти, надрукувавши у пошуковому рядку слова "капец стране".
Источник:
http://tsn.ua/ukrayina/u-saytu-verho...na-adresa.html

КАКАЯ ПРЕЛЕСТЬ!!!

[Алексей Ильинский]

Очень интересная информация. Но почему нет ни какого эффекта от того что так много несправедливости?

[R.A.]

Самореалізація жінки
02/18/2009
автор: Олександр Бобик, Чикаго

Принижуючи погане - вивищуєш хороше
(Латинське прислів'я)

У чіказькому повітрі пахне весною. А може і не пахне, але таке відчуття. Зовсім недалеко - День св. Валентина, а там - і відповідне єврейське свято Пурім, для мешканців колишнього Радянського Союзу більше знаний як Міжнародний жіночий день 8 Березня.

Тому потрібно щось написати на жіночу тематику, бо «підтискає».

При моєму матеріальному доході, вікових даних та довжині членів тіла жодного шансу звабити «молоду, симпатичну» у мене вже не залишилося, а всіх інших спокушати немає ні потреби, ні внутрішнього бажання, тому усі проблеми в даній сфері я маю можливість розглядати з суто філософської, політ-економічної точки зору. А «підтискає» мене зовсім не в тому розумінні, в якому дехто міг би подумати.

Я просто хочу розібратися в тому, що у світі відбувається.

Людина як біологічний вид у своєму сучасному вигляді з'явилася на світ кількасот тисяч років тому. Приблизно десять тисяч років тому вона стала людиною цивілізованою. Тобто: фактори біологічної еволюції уступили місце факторам соціальним. З'явилися культура і духовність.

Для сучасного жителя «цивілізованої» країни фундаментальні закони існування людини і суспільства, які визначали прогрес його диких предків, є так само чинними, як скажімо, закон тяжіння. Тобто: скільки б людина не розвивалася, як би цивілізація не зростала, які б знання людство не нагромаджувало, і якої б орієнтації не була б правляча в даний момент партія, людина завжди буде підпорядкована об'єктивним законам свого буття, визначеним самим її природнім єством.

У найбільш загальних формах ці закони сформульовані у морально-релігійних вченнях. Кожна релігія відображає унікальні риси певного національного генотипу, тому в дечому релігії відрізняються. Однак, у головних моментах усі релігії єдині. Відповідно, можна говорити про існування об'єктивних законів, дійсних для людини в усіх випадках та історичних епохах, незалежно від її расового, національного походження чи політичної орієнтації. У християнстві ці закони втілені у Божих заповідях.

З духовної точки зору кожна людина - це втілення божественного замислу, якоїсь ідеї, яку можна визначити як життєву місію цієї людини. Очевидно, що ніхто не може бути ні щасливим, ні поважаним інакше, як у межах виконання цієї місії. І саме у реалізації вищого замислу людина лише й може проявити свої найкращі риси.

Божий замисел найкраще проявляється у тих рисах, якими людина володіє у виключній мірі. Скажімо, якщо ти вмієш співати краще за усіх інших - то на роду тобі написано бути співаком, а, скажімо, теслювання тебе ніколи щасливим і знаменитим не зробить. Якщо ти вмієш мислити, то тобі не варто обмухльовувати менш меткого за тебе ближнього, краще придумай, як цьому ближньому у його бідах допомогти.

З точки зору унікальних рис головним замислом при створенні жіночої статі була, очевидно, потреба у репродукції людини.

Народження і виховання потомства, на яке сьогодні у «цивілізованих» країнах звертають чомусь мінімум уваги (саме тому я цей термін по відношенню до них завжди беру у лапки), є одним з головних завдань будь-якого біологічного виду. І людина з цього закону зовсім не виняток.

У часи динозаврів ссавці - наші далекі предки - ховалися в глибоких норах, ледь зачувши поважну ходу тодішніх «господарів життя». Жоден ссавець ні в кількісному, ані в фізичному відношенні ніколи не зможе навіть наблизитися до тих параметрів, яких легко досягали звіроящери: ані довжини тіла у майже сто метрів, ані пащ, в яких міг би розміститися легковий автомобіль.

Однак, наука вважає ссавців більш досконалими, ніж динозаврів, а людину - більш досконалою, ніж усі інші тварини, разом взяті.

Лише з однієї причини: ссавці і людина вижили, а динозаври вимерли.

Уже в часи існування людської цивілізації з лиця Землі щезло багато народів і племен, а ті народи, що зараз правлять світом, гордяться своєю досконалістю порівняно з тими, що вимерли.

Взагалі, смисл існування людства, як і всього матеріального у Всесвіті, полягає у вдосконаленні Всесвіту через вдосконалення форм матерії. Процес вдосконалення, очевидно, не може відбуватися інакше, як через відбір більш досконалих форм і вимирання примітивніших. Саме тому людство ніколи не перетвориться на однорідну масу однаково відтворюваних індивідів, а завжди становитиме собою строкату сукупність народів, одні з яких стрімко розмножуватимуться, а інші - так само стрімко звільнятимуть їм для цього місце.

Очищення Землі від примітивних форм життя є такою самою поважною функцією людства, як, скажімо, збереження біосфери і створення все більш досконалих форм суспільства.

Репродукція народу у цьому відношенні є виключно важливою його характеристикою і сферою життя. З іншого боку - вся вона, за великим рахунком, лежить на жіночій половині. Очевидно, що від того, як суспільство ставиться до цієї сфери, можна судити про його перспективи і загальний рівень розвитку. А особливо - про досконалість національного генотипу.

Природа не тільки усвідомлює важливість виживання людства в часі, вона ще й оптимально формує людські організми під виконання цього завдання.

Жіноче мислення, за висновками сучасної науки, таки кардинально відрізняється від чоловічого. Жінка мислить соціальними категоріями, в той час - як чоловік до справи підходить логічно. Соціальне мислення дозволяє жінці відчувати потреби оточуючих, особливо дітей-немовлят, згладжувати гострі кути мислення своїх «половинок» та виходити зі стресів з меншими втратами. З іншого боку - соціальне мислення дозволяє жінкам йти на компроміс і уникати загострення ситуації там, де агресивна чоловіча логіка неминуче породжує конфлікти.

Жіночий організм акумулює запаси поживних речовин у вигляді жирових відкладень, а жіночий статевий гормон робить жінку боязкою і пасивною. Тому «справжня» жінка не проявляє своїх продуктивних якостей у чоловічих масштабах, хоча, можливо, має їх не менше.

У цьому закладено глибокий смисл: економія власних сил дозволяє жінці виживати тоді, коли мужчина вже використовує усі свої потенції. Адже чисельність жінок дітородного віку безпосередньо визначає здатність народу до репродукції, в той час як від чоловічої статі для цього достатньо наявності хоча б одного індивіда.

Як ми бачимо, з точки зору природи саме неоднаковість статей є запорукою досконалості людського генотипу. Очевидно, що будь-які ідеології, які цю неоднаковість заперечують чи намагаються нівелювати, можна трактувати як анти-природні, а тому - такі, що здатні привести будь-яке суспільство лише до деградації та занепаду.

З політ-економічної точки зору країни сучасного «золотого мільярду» вступають у фазу свого історичного занепаду, тому пріоритетний розвиток в них одержують ідеології, які цьому занепаду всіляко сприяють. Адже занепад суспільства - це необхідна фаза його життєвого циклу, що дозволяє прихід на місце цього суспільства більш досконалих форм існування людини.

Саме тому ідеологія сучасних «цивілізованих» країн усіляко намагається переорієнтувати ресурси своїх жінок зі сфери репродуктивної у сферу продуктивну.

Якщо для сучасних українців головною метою є якнайшвидше щезнути з лиця Землі, то вони можуть сміливо переймати досвід «розвинутих» країн і вимирання їм буде гарантоване.

Я ж у силу наукового складу свого мислення більше переймаюся проблемами тих народів, які прагнуть до розвитку і у майбутньому займатимуть місця світових лідерів.

Усе духовне єство жінки так чи інакше проходить через народження і виховання потомства. Діти - це те, що жінка може дати людству і Всесвіту, в той час, як усі інші її якості: сексуальність, продуктивність, інтелект, підприємливість, мистецька творчість - це все дуже хороші і приємні, однак всього лише додатки до головної місії.

Якщо усі жінки в суспільстві не виявлятимуть жодних здібностей, як тільки суто материнських, то це суспільство цілком може процвітати і розвиватися, як і будь-яке інше. Якщо ж уся жіноча стать якогось народу раптом вирішить присвятити себе виключно сексу і кар'єрі, то це суспільство відразу ж занепаде, якими б талантами його жінки не володіли.

Демографи стверджують, що для простого відтворення народу необхідно, щоб кожна його жінка народжувала у середньому 2,1 дитину. Це середньостатистичні цифри, що не враховують ні потреб вдосконалення генотипу шляхом незалишення потомства примітивнішими індивідами, ані об'єктивної неможливості деякої частини жінок народжувати дітей у силу чисто фізіологічних проблем. Крім того, як ми вже згадували, у світі не існує «рівнозважених» народів, а є лише вимираючі і прогресуючі. Щоб належати до прогресуючого, потрібно репродукуватися з надлишком, створюючи потенціал для розвитку.

Виходячи з цього, можна вирахувати, що тільки той народ можна вважати досконалим та перспективним, у якому середньостатистична кількість дітей на сім'ю складає щонайменше 3. А враховуючи бездітні сім'ї - і того більше.

[R.A.]

Три дитини - це вже сім'я. Причому, мова йде не тільки про те, щоб їх народити, але й теж про необхідність забезпечити їм якнайкомфортніші умови проживання і оптимальне виховання. Неповна сім'я таких умов в принципі забезпечити не може. Причому, це зовсім не залежить ні від рівня матеріального забезпечення, ані від рівня цивілізованості країни. Потреба у батьківському піклуванні є природньою потребою людини, в той час як усі матеріальні параметри життя мають значення лише у плані задоволення фізіологічних необхідностей, а понад це жодного впливу не відіграють. Не рятують ситуацію і прийомні батьки - у такій багатій країні, як США, рівень насильства щодо прийомних дітей у 70-100(!) разів вищий, ніж щодо своїх.

Логічно припустити, що виховувати здорове в усіх відношеннях потомство може тільки країна, побудована на моногамному принципі сімейної організації.

Моногамний принцип сімейної організації передбачає наявність лише одного сексуального партнера у жінки на протязі усього життя. З цієї точки зору країни «золотого мільярду», в яких середньостатистична жінка має протягом життя від 3 до 5 «коханих», моногамними назвати ніяк не можна.

Узаконення сексуальної свободи жінки та юридичне обмеження поняття сім'ї як стосунку двох індивідів жодним чином не відміняє природніх законів. Як писав К. Чапек: «навіть забороняючі знаки не мають на них жодного впливу».

А природні закономірності, за якими формується людське потомство, безпосередньо визначаються не правами жінки у суспільстві, а її фактичною сексуальною поведінкою.

Рівень генетичних вироджень у потомстві зростає удвічі з кожним наступним сексуальним партнером даної жінки, не має жодного значення, під яким «соусом» відбувалися ці стосунки. Народження первістка жінкою у 40 років збільшує, скажімо, ризик захворювання синдромом Дауна у 10(!) разів. Загалом, перші діти, народжені жінкою після 28 років, мають приблизно такий самий процент генетичних вироджень, як і діти від близьких родичів.

Християнська церква, постулати якої базуються на найбільш фундаментальних законах буття, забороняє шлюби між близькими родичами. Також вона вважає гріховним сексуальний зв'язок поза сімейними узами, а саму сім'ю вважає виправданою тільки в сенсі народження достатньо чисельного потомства.

Дивно, але більшість сучасних людей вважають процес зачаття дитини суто фізіологічним актом, при якому все вирішує випадковий набір генів. Але чи можна припустити, що один з найбільш духовно енергетичних моментів у житті людини Всесвіт нівелював би до рівня, скажімо, акту сечовипускання?

Процес зачаття та виношування майбутньої дитини можна порівняти з будівництвом. У архітектора є задум, є матеріал для будівництва, є розуміння того, яким чином і що можна з цього матеріалу побудувати. На основі наявного матеріалу він складає план будівництва, де кожній цеглині, кожному шматочку бетону повинне бути забезпечене оптимальне використання.

В організмі жінки існує механізм активації певних ґенів, тому вроджені якості потомства залежать не тільки від успадкованих ними ґенів, але й від того, які з них будуть активовані. Якщо вагітність проходила у комфортних умовах, то зростає ймовірність народження дівчаток та зниження вітальності у дітей. Якщо ж жінка під час вагітності зазнавала стресів, то збільшується число хлопчиків, а саме потомство буде фізично здоровішим. Таким способом людська раса реагує на вимоги зовнішньої ситуації та потребу пристосування до неї.

Механізм активації ґенів в організмі жінки запускається при кожному статевому акті, оскільки, теоретично, кожен такий акт може привести до вагітності та народження дитини, і природа не має права втрачати такої можливості. Відповідно до аналогії з будівництвом, організм жінки при кожному контакті з чоловічим набором ґенів аналізує їхні властивості, гарячково вирішує, яким буде оптимальне використання цих ґенів, які ґени слід використати в першу чергу, навколо яких рис буде відбуватися нарощення інших, забезпечуючих.

Раніше ґенетики даний процес описували значно простіше, примітивізуючи до рівня випадкового набору ґенів, подібно до гри в кості. Мовляв, при зачатті цілком випадково, хаотично чоловічі ґени змішуються з жіночими, виходить якесь еклектичне перемішання, після чого суворо за цим перемішанням відбувається формування нового організму. Виходячи з цієї теорії, спробували продукувати клонів - ґенетичні копії організмів. Але виявилося, що кошенята-клони з одного виводку є не менш різними, ніж їхні звичайні родичі. Теорія відмінності тварин у потомстві внаслідок багаторазового запліднення і, отже, їхньої різної ґенетичної спадковості виявилася хибною. Виявилося, що у кожному організмі активованою є лише певна частина ґенів з усього ґенетичного набору, що й визначає індивідуальні риси організму. Причому, ступінь активації кожного ґена є різною. Можна сказати, що ґени є відносно різноактивними. У цьому випадку люди з дефектними ґенами можуть бути цілком «нормальними», якщо ці ґени «приглушуються» здоровими. Виявилося, що таких ґенетично «дефектних» людей у кожному суспільстві є щонайменше третина, і сучасні людські суспільства тільки тому не є спільнотами «виродків», що материнські механізми формування потомства захищають їх від «неповноцінності».

Очевидно, що робота такого виключно тонкого і складного механізму, як дітородний, повинна залежати від впливу зовнішніх факторів. Архітектор-будівельник набуває досвіду та вправності з кожним наступним побудованим будинком. Якщо жінка має стосунки з одним чоловіком, то її організм адаптується до саме цього ґенетичного набору, призвичаюється до нього, набуває, так би мовити, «професійного досвіду», і тому механізм активації працює з наростаючою ефективністю. Саме тому найбільшим рівнем вітальності володіють, як правило, четверті діти.

Якщо ж сексуальні партнери змінюються, то орґанізм жінки зазнає постійного ґенетичного стресу, що виснажує її захист від небажаних ґенів. Механізм активації ґенів спочатку працює на «підвищених обертах», а згодом ламається і дає збої, перестаючи бути здатним як до відбору найкращих ґенів, так і до активації їх у оптимальній комбінації. Відповідно зростає кількість ґенетичних вироджень. Тому можна сказати, що кожен наступний сексуальний партнер залишає в організмі жінки свій ґенетичний, так би мовити, «слід» у вигляді функціональних змін у її дітородному апараті.

На цих змінах базується ефект телегонії - наявності рис у потомства попередніх статевих партнерів, з якими це потомство не має жодного генетичного зв'язку. Особливий відбиток на всіх наступних дітей в даному випадку накладають перші коханці.

Більшість українок, за даними статистики, зараз втрачає свою цноту у дошлюбному віці. У більшості випадків - з людьми, далекими від будь-яких моральних забобонів, в тому числі - педофілами. Ці люди сьогодні фактично формують лице українських майбутніх поколінь.

Ефект телегонії, задокументований і доведений більш, ніж у достатній кількості випадків, заперечує ідеологію сексуальної свободи жінок. Тому офіційною наукою «цивілізованих» країн телегонія визнається «лженаукою», навколо якої складається парадоксальна ситуація: факти є, але науки, яка їх би досліджувала, бути не має права - не дозволяє політ-коректність.

У тих же США біля 90% населення відносить себе до людей, що сповідують християнські принципи. Україна сучасна саме переживає навернення до релігії, і принаймні більше половини її населення вважає себе християнами. З іншого боку - в сучасній Україні більше половини молодих жінок ведуть «активне статеве життя» (даний політ-коректний термін означає на практиці: «злягаються з ким попало», бо, власне, активне статеве життя можна вести і в межах традиційної сім'ї), тоді як років двадцять тому таких було лише 15%. Так звані «цивільні шлюби» (знову ж таки - політ-коректний термін, вигаданий українськими лінгвістами, оскільки у інших мовах таких юридично безглуздих термінів не існує - у англійській - civil union, що за смислом є дещо кардинально інше) стали стандартом для української молоді, а середній вік початку сексуального життя знизився за останні роки з 14 до 12 років.

[R.A.]

Міністр внутрішніх справ Ю. Луценко визнав, що Україна фактично перетворилася на рай для педофілів.

При цьому народження дітей все частіше відкладається за 30-річний рубіж. «Погуляти», мовляв, спочатку потрібно.

Кому потрібно і для чого, власне, потрібно - людині нормальній зрозуміти доволі важко. Але українські медики б'ють тривогу: кількість вроджених патологій, включаючи важкі генетичні порушення, серед українських дітей зростає вибухо-подібно.

Звичайно ж, не всі українки, особливо молоді, вважають, що якнайраніша втрата цноти є символом «цивілізованості». Тому українські психологи говорять про поширення нового синдрому «втраченої невинності» серед українських школярів. Полягає він у тому, що 13-14 річні школярки, які своєї цноти вже позбулися, домовляються з хлопцями зі старших класів, що ті згвалтують їхню дівчину-однокласницю, а «розрахунок» відбудеться «натурою». Прояви цього синдрому стали в Україні доволі поширеними, а закінчуються подібні справи, як правило, нічим: ані самі ініціаторки «ініціації», ані її безпосередні виконавці кримінально відповідального віку на момент скоєння злочину, як правило, ще не досягають. Та й не у всіх в Україні однаково потужні батьки. У жертв вони, як правило, малозабезпечені, а у винуватців - навпаки.

Моногамність як фундаментальний підхід до сімейно-статевих стосунків означає не тільки і не стільки суто фізичний акт поєднання жінки лише з одним сексуальним партнером на протязі усього її життя. Це, насамперед, світогляд, життєва філософія та суспільна система цінностей.

Якщо жінка знає, що буде мати у житті тільки одного чоловіка, і з цим чоловіком їй доведеться провести усе життя, то критерії її підходу до створення сім'ї будуть кардинально іншими, ніж у тієї особи, яка не звикла перебирати «коханими».

У першу чергу така жінка думатиме про те, що жити щасливо можна тільки з людиною, ментально і фізично сумісною, а народжувати здорових дітей можна тільки від генетично і морально здорового і, головне - сумісного з нею мужчини. Тому вона пильно думатиме над усіма проблемами сімейної психології, і ці знання будуть для неї дуже корисними протягом усього її життя.

За якими параметрами, крім, власне, сумісності така жінка вибиратиме собі чоловіка?

У першу чергу - за рівнем відповідальності, а, отже, духовного розвитку. Такого, для якого слова «совість» і «честь» звучатимуть зовсім не лайливо.

Далі - професіонала у якій-небудь суспільно-корисній сфері. Бо якщо збираєшся прожити з людиною все життя і хочеш на неї покластися у щасті і горі, то ця людина повинна мати в собі якісь однозначно позитивні і корисні за будь-якої влади і ладу якості. Вміння красти народні гроші чи розбишакувати до таких рис не відноситься, хоча в деякі періоди і може бути набагато прибутковішим.

Жінка, що думає про те, якими будуть її діти, не поєднається з алкоголіком, психопатом, брехуном, недолюдком, егоїстом, мізантропом і т. п.

Не останнє місце відіграє також ставлення майбутнього чоловіка до дітей. Мужчина, що любить дітей, цінуватиме жінку як людину, яка даруватиме йому нащадків за рахунок свого здоров'я і вроди, і не кине її тоді, коли ці її риси відійдуть у минуле.

Система цінностей жінок безпосередньо визначає поведінку мужчин. Сексуальний потяг мужчини є основним двигуном усієї його життєвої активності. У цьому сенсі мужчина є вічним рабом жінки. Зрозуміло, що спрямовані на завоювання серця обраниці зусилля не можуть не орієнтуватися на уподобання цієї обраниці.

Якщо успіх у стосунках з жінками залежить від тих рис, які можна назвати високоморальними і об'єднати словами «мужність» та «порядність», то усе чоловіче населення даної країни чимдуж намагатиметься у собі такі риси розвинути, а самі ці риси стануть синонімом становища людини у суспільстві.

Таким чином моральне благородство і цнота жінок стимулюватимуть духовний прогрес суспільства в цілому.

Принципово ми виходимо з того, що для кожної людини у світі існує своя «половинка», тобто - найбільш сумісний партнер, життя з яким буде оптимумом для обох. Зраджувати цій «половинці», «грішити» «на стороні» - все одно, що носити взуття чужого розміру.

Головним недоліком моногамної організації суспільства сімейні психологи називають проблему вибору партнера для життя. Мовляв, як можна наперед знати, як складуться стосунки людей, якщо ці люди ніколи разом не жили? Однак, досягнення сучасних наук, таких як соціоніка та генетика роблять цю проблему, щонайменше, надуманою, і розкривають перед тими народами, які органічно не допускають проміскуїтету, потенційні можливості для оптимізації свого сімейного життя до максимально можливого рівня.

Якщо дві людини створили оптимальну для себе сім'ю, і живуть лише одне з одним і «душа в душу», то ці люди у певному сенсі є унікальними та ідеальними. Справді - з якими б багатіями не зустрічався на своєму шляху чоловік, він завжди знатиме, що жоден з цих багатіїв з ним не зрівняється, оскільки жодному з них його найкраща у світі жона ніколи не подарує своєї любові. І любить вона його не за гроші, а за ті моральні чесноти, які її любов дає йому сили у собі плекати у будь-яких життєвих ситуаціях. А його жінка завжди знатиме, що вона - найкраща у світі, бо її ідеальний чоловік до жодної іншої так не ставиться, як до неї.

Чоловік буде щасливим і впевненим у собі, бо знатиме, що жінка його ніколи не кине, а жінка з тих же мотивів відчуватиме те ж саме.

Соціоніка та генетика є науками, що відкривають людству шлях у наступну історичну епоху. Можливо, саме з цієї причини вони не вписуються у ідеологію тих народів, що вже пережили свій історичний розквіт, і знищують свої перспективи блудом і розпустою.

Жінка, для якої смислом сексуальних стосунків з чоловіком є самі ці стосунки, особливо звертати на моральні якості свого обранця уваги не буде. Швидше навпаки: людині моральній з людиною аморальною знайти спільну мову доволі важко.

Головними привабливими рисами партнера у цьому випадку будуть суто матеріальні і, скажімо так, фізіологічні параметри.

Матеріальні обставини «вільного кохання» жодним чином не відображають духовних рис мужчини - «трудом праведним не наживеш палат камінних». Навпаки - кидати під ноги своїй тимчасовій партнерші «алмази і рубіни» може лише той, хто їх особливо не цінує, а, отже, хто не приклав особливої праці для їхнього здобуття. Більше того: кількість сексуальних партнерів збільшує «рейтинг» мужчини, але зменшує привабливість жінки.

Зрозуміло, що витрачати на жінку, яку до тебе купували і продавали, можна лише ті гроші, які ти не заробив чесним шляхом.

Розподіл будь-яких талантів у людському суспільстві відбувається за принципом В. Парето: 80% здібностей концентрується у 20% індивідів. Тому у суспільстві, в якому не існує обмежень на сексуальну поведінку жінок, а головним мотивом цієї поведінки не є створення сім'ї, 80% жіночої, так би мовити, «краси» припадатиме на 20% найбільш «рейтингових» представників чоловічої статі. Решта 80% мужчин страждатиме від постійного «недоїдання» і щосили прагнутиме «вибитися в люди», як ми вже зауважили, усіма, крім чесних, засобами матеріального нагромадження.

Таке суспільство неминуче деградуватиме у моральному відношенні, аж доки не перетвориться на сукупність індивідів, які жодним чином не реагуватимуть ні на моральні забобони, ні навіть на юридичні закони і приписи.

Ми бачимо, що моральні критерії відбору сексуальних партнерів жінок вирішальним чином формують світоглядні установки суспільства.

Можна зауважити: а що, інші, об'єктивно-історичні закони розвитку людства, на суспільство не впливають?

Впливають. Але, по-перше, поведінка людини визначається не абстрактними законами, а її конкретними бажаннями. Серед цих бажань основні: задоволення фізіологічних потреб і статевий потяг. Якщо задоволення основних матеріальних потреб людини у сучасному розвинутому суспільстві, а особливо в країнах «золотого мільярду» вже не є насущною проблемою, то задоволення чоловічого статевого потягу, як ми вже вияснили, визначається тим, наскільки даний конкретний мужчина відповідає критеріям відбору жінок. З цієї точки зору систему цінностей жіночої статі певного суспільства слід вважати одним з основних об'єктивних факторів його розвитку.

По-друге, об'єктивні закони розвитку якраз у конкретних моментах і проявляються. І якщо якесь суспільство морально застаріває і починає заваджати прогресу людства в цілому, то ця проблема вирішується простими методами: зняттям усіх моральних обмежень.

Як тільки блудниця починає правити народом, цей народ відразу ж переходить від розвитку до деградації, а його перспективи стають надбанням історії.

Винятків з цього правила немає: усі народи, в яких «сексуально активні» жінки користувалися такою ж повагою, як і чесні матері, негайно вимирали, а, з іншого боку, усі народи у стадії занепаду віддавалися необмеженій розпусті.

[Antena]

Когда нечего сказать
Визит Владимира Путина в Киев завершился полным провалом.
Визит Владимира Путина в Киев стал одним из самых заметных провалов во внешней политике России в последние годы. Неожиданно, прямо в ходе переговоров, выяснилось, что лидеры двух стран не только не могут договориться ни по одному важному вопросу, но даже не желают этого делать. Киев, взявший курс во внешней политике на ЕС, лишь требует от России очередной скидки на газ. Москва же пытается поставить перед Киевом вопрос о возможном присоединении Украины к Таможенному союзу. Все остальные соглашения стороны вовсе прекратили выполнять.

В последнее время в отношениях Москвы и Киева царил политический штиль. Киеву нужна от Москвы одна-единственная вещь - низкая цена на газ, помноженная на гарантии Москвы по транзиту российского газа по украинской ГТС. Москва также желает развивать сотрудничество с Киевом в газовой сфере (Киеву предложено, по-сути, слияние "Нафтогаза" и "Газпрома"), желательно заполучив при этом газотранспортную систему соседа в свое распоряжение. Вот, по сути, основные позиции сторон во внешней политике после того, как в 2010 году Киев продлил срок пребывания базы российского ВМФ в Севастополе на 25 лет, а Москва предоставила украинским партнерам скидку на газ (30 процентов, но не более 100 долларов с тысячи кубометров).

Переговоры по этим вопросам ведутся вяло и без каких-либо успехов. Однако в апреле 2011 года Киев неожиданно выступил с предложением, которое не на шутку заинтересовало Москву. В интервью газете "Коммерсантъ" Валерий Мунтиян, уполномоченный Кабинета министров по сотрудничеству с Россией, странами СНГ и ЕврАзЭс, заявил, что уже в июле Украина сможет присоединиться к протоколу о создании Таможенного союза (ТС) России, Казахстана и Белоруссии, не исключив "постепенную интеграцию" со странами ТС. Позднее президент Украины Виктор Янукович, впервые выступив с посланием к Верховной Раде, намекнул, что в ближайшее время Киев сделает еще один шаг навстречу Москве, начав теснее сотрудничать с ТС по формуле "три плюс один". В чем конкретно будет заключаться эта формула, президент Украины не уточнил (ответсек комиссии Таможенного союза Сергей Глазьев расценивает формулу "3+1" как полноценное участие Украины в ТС), однако не забыл добавить, что Украина готова на компромисс в переговорах о создании зоны свободной торговли с ЕС.

Ранее Украина заявляла, что не может присоединиться к Таможенному союзу, поскольку она член ВТО (в отличие от России, Казахстана и Белоруссии). Дело в том, что присоединившись к единому таможенному пространству, Украине придется более чем вдвое увеличивать ввозные пошлины. Ну а повышение ставок Украине придется согласовывать с членами ВТО, что может затянуться на годы.

В итоге даже столь осторожное заявление Януковича вызвало пристальное внимание всех заинтересованных сторон, включая украинскую оппозицию. Напомним, что при Викторе Ющенко участие Украины в Таможенном союзе не рассматривалось в принципе, поскольку оно противоречило заявленному курсу Киева на сближение с ЕС. По мнению замминистра экономики Валерия Пятницкого, главного переговорщика Киева с ЕС, вступление Украины в Таможенный союз означает отказ от зоны свободной торговли с ЕС.

Пригласить Украину в будущий Таможенный союз Россия пыталась много раз, но в 2004 году этому помешали "оранжевые", а в 2008 году Украина вступила в ВТО. Россия же сделала ставку на создание Таможенного союза. В январе 2010 года в России, Белоруссии и Казахстане были введены единые пошлины на импорт, а с июля заработал единый для трех стран Таможенный кодекс. В январе 2012 года союз трех стран должен трансформироваться в единое экономическое пространство.
Россию, не забывающую о странах БУРК, противоречия в декларируемых Украиной приоритетах не пугают. Более того, в отличие от Брюсселя, неспешно ведущего переговоры с Киевом, Москва прямо дает понять, что сосед получит ощутимые экономические выгоды от присоединения к Таможенному союзу. Около трети украинского импорта приходится на энергоносители, поступающие из России, и даже незначительное их удешевление сделает украинские товары более конкурентоспособными на внешних рынках. Вот поэтому Владимир Путин, прибыв в Киев, немедленно попытался взять быка за рога.

Премьер-министр России, едва встретившись с украинским коллегой, сконцентрировался на агитационных призывах к Украине поскорее вступить в Таможенный союз. Он подчеркнул, что "годовой рост ВВП Украины составит 1,5-2 процента только от принятых административных решений в сфере интеграции", а также посулил Киеву солидный "прямой выигрыш" (от 6,5 до 9 миллиардов долларов в год; только отказ России от взимания экспортной пошлины на свою нефть даст Украине более 3 миллиардов долларов). Вслед за пряником, впрочем, последовал и кнут. "У нас возникают опасения, что если на таких же условиях будет создана зона свободной торговли с Евросоюзом, то значительная часть товаров не будет востребована на внешних рынках. Эти товары могут начать поступать из Украины на нашу таможенную территорию, и в этом случае нам придется вводить защитные меры", - подчеркнул Путин.

Кто о чем, а я...
И тут выяснилось, что участники явно готовились к разным встречам. Украинский премьер Николай Азаров, выслушав Путина, лишь скромно выразил свою надежду на то, что введение в действие Таможенного кодекса Таможенного союза не окажет негативного влияния на сотрудничество между Киевом и Москвой, после чего обратился к более насущным проблемам - газовому вопросу. Азаров, в частности, заявил, что Украина настаивает на снижении цены на российский газ. Глава кабинета министров Украины также говорил о необходимости ускорить переговоры по подготовке нового газового соглашения между Киевом и Москвой, ведь из-за старого цена на топливо для Киева к концу года взлетит с 260 до 350 долларов за тысячу кубометров. Кроме того, Азаров попросил коллегу о твердых гарантиях относительно объемов прокачки газа в страны Европы.

Но Москва оказалась не готова говорить о газовом вопросе. В свите Путина не оказалось главных российских газовиков, а сам премьер, традиционно подкованный в газовой теме, был не расположен обсуждать с Азаровым цены на российское топливо. Россия уже вступила в период предвыборной экономии во внешней политике, и сейчас деньги нужны ей самой. Кроме того, визит Владимира Путина в Киев с самого начала был омрачен решением украинской Генпрокуратуры возбудить новое уголовное дело в отношении Юлии Тимошенко, с которой российский премьер в январе 2009 года согласовал контракт между "Газпромом" и "Нафтогазом" на поставку и транзит газа. В итоге заявления Азарова о том, что "Украина хочет выйти на экономически обоснованную цену на газ" могли напомнить Путину, что Тимошенко, договариваясь с ним, нарушила украинские законы.

На долю России в 2010 году пришлось 26,1 процента экспорта и 36,5 процента импорта Украины. Всего за год, по данным правительства Украины, стороны наторговали почти на 42 миллиарда долларов.
После встречи с Азаровым российский премьер встретился с президентом Януковичем. Судя по всему, данные переговоры оказались еще менее продуктивными, чем с встреча с украинским премьером. Источники газеты "Коммерсантъ" утверждают, что в ходе закрытой части переговоров Путин не получил прямого согласия от Виктора Януковича на вступление Украины в ТС.

В результате Путин и Янукович решили не информировать прессу об итогах своей встречи. Вместо них к журналистам вышел пресс-секретарь российского премьер-министра Дмитрий Песков и сообщил, что президент и премьер ведут "очень хорошие, конструктивные переговоры".

Жирную черту под всеми встречами в Киеве подвел первый вице-премьер правительства России Игорь Шувалов, заявивший о полном провале при реализации прошлогодних договоренностей о развитии сотрудничества между двумя странами. По его словам, из 27 приоритетных совместных проектов Россия и Украина серьезно продвинулись только в одном - Киев готов подписать со Сбербанком соглашение о кредите для строительства двух энергоблоков Хмельницкой АЭС. Вот, в общем-то, и все, чего достигли Москва и Киев за последний год.

Лучше всех суть встречи в Киеве отразила советник президента Украины Анна Герман. По итогам визита российской делегации в Киев она заявила, что Путин и Янукович вели переговоры на языке "исключительно национального прагматизма". По убеждению советника Януковича, "язык чувств, взглядов, язык тела, костюмов, который был характерен для политического стиля Юлии Тимошенко, сегодня отошел в сторону и стал немодным". Печально только, что украинские и российские политики, сменив "язык тела" на язык "национального прагматизма", вовсе разучились договариваться.

[Деянира]

R.A. , а что это все о женщинах, а о мужчинах ни слова? Переложить ответственность на женщину конечно очень удобно, а в реале если реализовать эту модель, то женщина будет всячески хранить семейный очаг, а мужчина - ни в чем себе не отказывать. Кроме того, откуда у девушки, которая ведет весьма целомудренный образ жизни, жизненный опыт? Как она сможет определить достоин ее избранник быть единственным или нет?
Подобная модель отношений существует в мусульманских странах, и я бы не назвала их общество здоровым.

[R.A.]

Сообщение от Деянира

R.A. , а что это все о женщинах, а о мужчинах ни слова? Переложить ответственность на женщину конечно очень удобно, а в реале если реализовать эту модель, то женщина будет всячески хранить семейный очаг, а мужчина - ни в чем себе не отказывать. Кроме того, откуда у девушки, которая ведет весьма целомудренный образ жизни, жизненный опыт? Как она сможет определить достоин ее избранник быть единственным или нет?
Подобная модель отношений существует в мусульманских странах, и я бы не назвала их общество здоровым.

Ответы на твои вопросы читать от:

Моногамність як фундаментальний підхід до сімейно-статевих стосунків означає не тільки і не стільки суто фізичний акт поєднання жінки лише з одним сексуальним партнером на протязі усього її життя. Це, насамперед, світогляд, життєва філософія та суспільна система цінностей.

до:

Чоловік буде щасливим і впевненим у собі, бо знатиме, що жінка його ніколи не кине, а жінка з тих же мотивів відчуватиме те ж саме.

про мусульман, из более развернутой статьи на эту тему этого автора:

Найбільш активними і перспективними у кожного народу є молоді мужчини віком від 15 до 29 років. З іншого боку - вони є і найменш забезпеченими. Очевидно, що саме ця категорія населення буде характеризуватися найвищим рівнем агресивності. І логічно припустити, що більше схильними до агресії будуть саме ті народи, де є вищою відносна частка цієї категорії населення.

Насильство має тенденцію найбільше проявлятися у тих народів, де юнаки віком 15-29 років складають більше 30% населення. Сьогодні у світі нараховується 67 таких країн.

На противагу цим країнам, «цивілізовані» нації «золотого мільярду» переживають демографічні кризи. Гайнзон вважає, що свідченням такої кризи є відношення хлопчиків у віці до 4 років до мужчин у віці 40-44 років менше 80/100. В Німеччині воно сьогодні складає 50/100, а в секторі Газа - 464/100, в Афганістані - 403/100, у Іраку - 351/100, Сомалі - 364/100. Всього за період з 1990 по 2008 рік чисельність мусульман у світі зросла з 125 млн. до 1500 млн. чол. 40% з них становлять люди до 20 років.

Отже, сучасний світ поділяється не на «цивілізовані» та «недорозвинуті» народи, а на ті, що швидко зростають, і ті, що вимирають. Причому, перші - готові до завзятої боротьби за місце під сонцем, а другі - вже не готові його захищати. Хто з них візьме гору?

относительно соционики, на которую ссылается автор http://www.chasipodii.net/article/3625/

[P@uk]

а что это все о женщинах, а о мужчинах ни слова? Переложить ответственность на женщину конечно очень удобно, а в реале если реализовать эту модель, то женщина будет всячески хранить семейный очаг, а мужчина - ни в чем себе не отказывать.

Там ключевой тезис "выбор партнера", а "выбор" это прерогатива исключительно женщины(а если шире то самки любого вида). Самцы обычно не выбирают, т.к. топовые берут все что могут взять, а низшим остается то что осталось)

Кроме того, откуда у девушки, которая ведет весьма целомудренный образ жизни, жизненный опыт? Как она сможет определить достоин ее избранник быть единственным или нет?

Программа уже заложена эволюцией, опыт особо ненужен. просто есть вроблема в противовесе инстинктов и морали.
С точки зрения эволюции(т.е. выживания) женщина должна отдаваться сильному, самоуверенному, наглому и хитрому мужлану блядуну, т.к. он владеет качественным генофондом для выживания будущих детей. Но вот для семейной жизни такие самцы малопригодны, да и с детства в голову вбивают что нужно женится ни милом, добром, романтичном любящем лохе.
Сейчас в обществе инстинкты преобладают над моралью, хорошо это или плохо, вопрос уже другой, т.к. концовка статьи РА очень спорна, там смотря с какой стороны посмотреть.

одобная модель отношений существует в мусульманских странах, и я бы не назвала их общество здоровым.

Думаю мусульманскую модель семьи, можно назвать одной из наиболее качественных из всех мировых народов, т.к. имеет место некий баланс между инстинктами и моралью.

[Деянира]

Сообщение от P@uk

Думаю мусульманскую модель семьи, можно назвать одной из наиболее качественных из всех мировых народов, т.к. имеет место некий баланс между инстинктами и моралью.

Я бы поспорила. Мораль и отсутствие свободы - разные вещи. И когда женщина не имеет никаких прав, а у мужчины соответственно развязаны руки - что здесь морального? А вот для деторождения конечно это благоприятный момент. Но давайте тогда возьмем модель цыганской семьи за основу, какая хрен разница - у них женятся рано, детей рожают много, женщины не гуляют и ориентированы на семью)

[P@uk]

Я конечно не буду утверждать с уверенностью, я там не жил, но от людей знающих слышал, что там не совсем так как рисуют у нас. У женщин там хоть и больше обязанностей, но и прав предостаточно, да и мужчины к своим обяазаностям относятся ответственнее. Так что внимания и уважения исламская женщина от своего о мужа получает поболее чем среднестатистическая наша.

Ну а главное, там в семье основополагающим принципом является не столько взаимная любовь, сколько взаимное уважение. А в построении семьи это намного более важный фактор.

[R.A.]

Як тільки блудниця стає генератором суспільної моралі, народ відразу ж стикається з демографічними проблемами: для «сексуально активної» жінки діти є нічим іншим, як неприємним і непередбаченим наслідком активності, що мала на меті зовсім інше. Самі ці діти, що губляться в пошуках своїх батьків, у принципі не можуть бути ні морально здоровими, ані психічно нормальними, тому гріхи своїх батьків не спокутують, а навпаки - усугубляють.

В принципі, ці речі є загальновідомими і само собою зрозумілими. Об'єктивність історичного процесу, однак, полягає в тому, що народ, якому необхідно звільнити місце для інших, перестає реагувати на логічні аргументи і моральні поняття. Скажімо, фундаментальним підходом американського Конгресу у питаннях шкільної освіти є: «a mutually faithful monogamous relationship in the context of marriage is the expected standard of human sexual activity». Чи сильно впливають ці істини, категорично відстоювані християнськими церквами, які сумлінно відвідує значна частина американських громадян, на реальну поведінку цих же громадян?

Більше того - мейнстрімом сучасної американської соціальної ідеології є урівняння в правах пар сімейних та пар гомосексуальних та фемінізм, прихильниці якого розглядають сексуальне життя жінки виключно в контексті її сексуального потягу. Американські феміністки розгорнули бурхливий рух за зняття всіх моральних обмежень на розпусту та відміну згаданих вище підходів.

Як усяка ідеологія, що базується на ненависті однієї частини суспільства до іншої (а фемінізм є саме такою ідеологією, що б там про нього не говорили його промоутери), ідеологія звільнення представників однієї статі за рахунок урізання прав усіх інших членів суспільства (у даному випадку ідеться насамперед про дітей, яких справжні феміністки ненавидять і бояться одночасно) не може не бути деструктивною. Але для занепаду суспільства саме такі ідеології і потрібні.

Основним постулатом прихильниць радикального фемінізму є твердження про «віджилість» і «реакційність» норм традиційної моралі, особливо уявлень про сімейні стосунки та роль статей, та трактування їх як «інструменти патріархального рабства». Свого часу аналогічні ідеї проголошували римські громадянки: «Із зростанням могутності та збільшенням багатства Риму суворі моральні правила змінилися вадами і найнепривабливішою розпустою. Рим став центром, від якого на весь культурний світ того часу розповсюджувалися витончена розпуста та розгул... Жінки брали приклад з мужчин; зустрічалися жінки, пише Сенека, які рахували роки не по числу консулів, як тоді було заведено, а за кількістю своїх чоловіків. Порушення шлюбу зробилося буденною справою, і, щоб уникнути передбачених законом суворих покарань, жінки, серед яких були найбільш знатні дами Риму, записувалися в реєстри едилів як проститутки.

Поряд з такою розпустою громадянські війни та система латифундій настільки посилили безшлюбність та бездітність, що чисельність римських громадян та патриціїв значно зменшилася. Виходячи з цього, в 16 році до н.е. Август видав так званий юліанський закон, за яким винагороджувалося народження дітей і піддавалися покаранню римські громадяни та патриції, що не брали шлюбу. Ті, що мали дітей, вважалися вище рангом, ніж бездітні та безшлюбні. Останні мали право одержувати спадок тільки від найближчих родичів. Бездітні одержували тільки половину спадку, решта йшла у власність держави. Жінки, що обвинувачувалися в порушенні шлюбу, повинні були віддавати частину свого приданого обманутому чоловіку. Тому багато чоловіків одружувалося, розраховуючи на зраду своїх жінок. Це викликало в Плутарха зауваження: римляни одружуються не для того, щоб одержати спадкоємців, а для того, щоб одержувати спадки.»

Дана цитата взята із фундаментальної праці А. Бебеля, що витримала у самій лише Німеччині понад п'ятдесят видань (з них половину - у часи кайзера), «Жінка і соціалізм». Описані в ній часи були моментом початку занепаду Римської імперії. А. Бебель справедливо вважав, що причиною розпусти у капіталістичному суспільстві є різниця у доходах між людьми і, відповідно, готовність певних представниць «слабкої статі» цією різницею користатися. Справді, якщо сексуально обдарована гетера за одну проведену не без приємності ніч у «вищому світі» заробляє дохід, співмірний з річною зарплатою пересічного громадянина, а жодних забобонів і пересторог щодо такого способу забезпечення її життя з боку суспільства не існує, то який смисл цій особі пов'язувати себе, красиву, з цим пересічним громадянином, та ще й народжувати цьому громадянину якихось нащадків?

На самому початку вже писалося, що всі основні закони розвитку людства діяли і діятимуть до того часу, доки людина існуватиме як біологічний вид.

Доктор Скотт Пітнік (Scott Pitnick) з Сіракузького Університету (Syracuse University in New York, US) дослідив 334 види кажанів на предмет взаємозв'язку між їхньою статевою поведінкою та розумовою активністю.

Виявилося, що у самців кажанів, у яких самки вели цнотливо-моногамний спосіб життя, статеві органи (яєчка) становили якихось 0,12% від маси тіла. Натомість, у тих видів кажанів, у яких самки неперебірливі у інтимних стосунках, маса яєчок досягала до 8,4% маси тіла. При цьому сімейна поведінка самих самців на розмір їхніх яєчок ніяк не впливала.

Але головне не це, а те, що маса мозку у кажанів була обернено пропорційна до маси їхніх статевих органів.

Гері Мур, дослідник проблем сперми з Шефілдського Університету (Harry Moore, University of Sheffield, UK) стверджує, що розмір яєчок напряму визначає кількість продукованої самцем сперми. Логічно припустити, що розмір мозку напряму визначає розумову активність індивіда.

Сам Пітнік був розчарований, адже він думав, що у «конкурентному» середовищі кажанам потрібно було б більше думати, щоб утримати біля себе «емансиповану» самку. Так, принаймні, не втомлюються твердити феміністки. Тільки виявилося, що «вільних» у сімейному відношенні самок інтелект їхніх «обранців» цікавить мало, більше - те, що всі знають і без наукових досліджень.

Обернений зв'язок між мозком та яєчками вчені пояснили досить просто. Кажани живуть в умовах суворого обмеження ваги, відповідно - біологічної енергії. Відповідно, їхні організми змушені вибирати, куди розподіляти енергію: туди чи сюди. Якщо у кажана є надійна подруга, і він може не турбуватися за свої статеві здібності, то в цьому випадку він може спрямовувати весь потенціал свого розвитку у інтелект. А саме інтелект визначає досконалість біологічного виду.

Якщо ж самки навколо нього схильні молитися на, скажімо так, статеві риси самців, то сил для власного вдосконалення у самця не залишається.

Принципово ми виходимо з того, що Бог наділяє кожного певною здібністю за рахунок усіх інших якостей.

Припустимо, у деякому суспільстві є 20% людей фізично розвинутих і агресивних. Очевидно, сферою активності цих людей буде військова справа.

Є 20% «розумників», що, якнайімовірніше, зосередяться у наукових та освітніх галузях, 20% «господарників» і 20% «техніків». Після того, як кожен зайняв свою продуктивні «нішу», залишилося 20% мужчин, уся самореалізація яких полягає у задоволенні сексуальних потреб осіб протилежної статі.

Очевидно, що лінія вдосконалення генотипу даного суспільства визначиться типом сімейної поведінки жінок. Якщо жінки обиратимуть собі партнера на все життя і будуть йому вірні, то найбільш продуктивні члени суспільства залишатимуть численне потомство і добре його виховуватимуть, оскільки матимуть на це матеріальні засоби і міцні сімейні обставини.

Якщо ж жінки дотримуватимуться принципу сексуальної свободи, то тоді головна роль у репродукції населення, очевидно, належатиме сексуально активним (за рахунок усіх інших сфер прикладення людського генія) «довгоносикам». Причому, загальний рівень виховання потомства знижуватиметься швидше, ніж рівень його генетичної якості.

Не слід забувати ні на секунду, що сексуальна поведінка жінок, як і всяка інша, підпорядковується об'єктивним законам Всесвіту і служить відображенням його волі. Не тому в суспільстві панує цнотливість чи розпуста, що всі жінки цього суспільства хочуть цього, а тому, що, відповідно до фази розвитку цього суспільства, при владі у ньому опиняються представниці тієї чи іншої «партії».

Коли у суспільстві панують високі ідеали, непримиренність до зла і т. п., а за плечима у чоловіка стоїть його вірна дружина, що виховує його численне потомство і береже сімейне вогнище, чоловік має не лише бажання, але й можливість віддавати свої сили суспільній справі. У мужчині ціняться багато благородних якостей, але всі вони так чи інакше визначаються його духовністю. Потомство його з покоління в покоління стає розумнішим та продуктивнішим. Суспільство процвітає. Генофонд поліпшується.

Як тільки суспільство починає толерувати блудницю, з яких би то не було мотивів, а особливо - якщо воно урівнює її у правах з цнотливою матір'ю, відразу ж настає пік розвитку суспільства, перехід від фази зростання до фази занепаду. Сімейна справа стає невигідною. А самі «берегині» - ізгоями суспільства. Чоловіче населення вдосконалюється сексуально. А мізки все дрібнішають. Діти все тупіші, і їх все менше.

Очевидно, у суспільстві «сексуально активних» жінок перехід від духовно продуктивного до духовно паразитичного генотипу є неминучим.

Одним з найбільш досконалих у соціальному відношенні та розвинутих народів на Землі є японці. У японців - чи не найбільші на Землі маса мозку, тривалість життя та продуктивність праці. Чого в них практично немає - злочинності, СНІДу та бездомних дітей. 130 мільйонів японців туляться на території, удвічі меншій за українську, 90% якої складають гори. У японців також - чи не найменші на Землі статеві органи та інтенсивність статевого життя. І вони суворо моногамні.

Жителі Центральної Африки у всіх відношеннях є протилежністю японців.

Питання до українців - з кого їм варто, на їхню думку, брати приклад?

[R.A.]

Але головне в поведінці самок кажанів є те, що ця поведінка визначається їхніми внутрішніми уподобаннями, тобто, генетично. Адже ж кажанок ніхто не примушує до шлюбної вірності.

Відмінність прийдешньої епохи від усіх попередніх полягає у неприпустимості будь-якої корекції поведінки людини методом зовнішнього примусу. Тобто: кожна людина у сучасному світі повинна мати право на реалізацію закладеного в ній потенціалу і задоволення усіх своїх потреб.

Вище ми вели мову про те, що прогрес чи занепад суспільства у вирішальній мірі залежать від сексуальної поведінки його жіночої половини. Питання, однак, в тому, якими методами досягаються необхідні параметри цієї поведінки.

У середньовічній Німеччині, скажімо, ці методи були дієвими, але надто категоричними: на багаттях було спалено біля 100 тис. жінок, моральний рівень яких не відповідав тодішнім уявленням про загальноприйняті норми. Сьогодні такі підходи трактуються як однозначно злочинні по відношенню до людей, яких суспільство не розуміє.

Репресивні методи виховання у вікторіанській Англії та кайзерівській Німеччині з її знаменитими «Kinder, Kirche, Kueche" («діти, церква і кухня») виховали покоління жінок, зразкових в усіх відношеннях, але ця зразковість пропала, які тільки зникли репресії, які її формували.

У вільному цивілізованому суспільстві єдиним визначником поведінки людини можуть бути лише її власні уявлення та уподобання, а ці уподобання визначаються, як стверджує сучасна наука, генетично.

З іншого боку - вижити може лише той народ, який має надійні механізми репродукції, тобто, жінки якого ведуть себе саме так, як потрібно суспільству. З цього можна зробити єдиний логічний висновок: у процесі вдосконалення людства перевагу матимуть народи, в яких жінки генетично є схильними до виконання сімейних обов'язків та моногамності більше, ніж до будь-чого іншого. Причому, саме генетична схильність жінок до моногамності визначатиме цивілізаційний рівень розвитку будь-якого суспільства.

Мало-помало, але в процесі еволюції народи, у яких для жінок є характерною вроджена цнота і соціальна відповідальність, витіснять з лиця Землі ті суспільства, жінки яких будують своє життя виключно на підставі своїх забаганок. Суспільства, у яких для національного типу є характерними розпуста і марнотратство, самоліквідуються.

При переході до наступної історичної епохи саме цей фактор формуватиме цивілізаційну «шийку пляшки», крізь яку пройдуть лише досконаліші.

Жінки з надмірним розвитком рис індивідуальної продуктивності на шкоду дітонародженню, як і їхні, здатні лише до тваринного розмноження протилежності, будуть існувати, очевидно, завжди, доки буде існувати людство. Однак, їхнє становище і роль у житті людства поступово змінюватимуться.

У епоху ринкової демократії, коли продуктивні риси людини та її відвертий індивідуалізм були синонімами її добробуту, продуктивні у матеріальному плані жінки становили «вершки» суспільства, а нації, де ці жінки панували, були лідерами світового прогресу.

Очевидно, що відносний матеріальний статус цих жінок і цих націй завжди буде вищим, ніж у середньостатистичних людей, але їхнє соціальне і політичне становище в майбутню епоху стане таким, яким воно і повинне бути згідно законів природи - маргінальним.


Ті ж жінки, які, використовуючи свої природні здібності, народжують яких і від кого попало дітей, у моногамному суспільстві особливого успіху не матимуть, а їхні діти - животітимуть на маргінесі. Не тому, що суспільство їх принижуватиме, а тому, що вони генетично ні на що інше не будуть здатними.

Вище ми зауважили, що пасивність жінки та її менш інтенсивний сексуальний потяг зумовлені необхідністю оптимального виконання нею її основної функції - народження та виховання дітей. А також - необхідності виживання як запоруки виживання роду людського. Жінка береже себе для суспільства і завдяки цьому зберігає суспільство.

Логічно припустити, що ті жінки, яких ми бачимо на екранах телевізорів та шпальтах «жовтої преси» завдяки їхній гіперактивності у стосунках з чоловіками, з природної точки зору характеризуватимуться надмірними генетичними дефектами.

З точки зору природи дефектним є все, що не є здатним до якісного відтворення.

Зі статистики відомо, що «стари» і «суперстари» жіночої статі характеризуються, м'яко кажучи, високим рівнем проблем при народженні дітей та безплідності. Серед дітей вищеназваної категорії жінок надзвичайно високими є рівні наркоманії та самогубств.

Орієнтація суспільства на якомога ширше залучення жінок у продуктивні сфери, політику, науку і т.п., очевидно, є справою політ-коректною та ідеологічно вивіреною. Але з точки зору виживання народу - контра-продуктивною. Професор Гунар Гайнзон (Gunnar Heinsohn) у своїй книзі «Сини і світове панування: терор на підйомі і занепад націй» (Sohne und Weltmacht: Terror im Aufstieg und Fall der Nationen) виводить поняття «навали молоді» (Youth Bulge).

Найбільш активними і перспективними у кожного народу є молоді мужчини віком від 15 до 29 років. З іншого боку - вони є і найменш забезпеченими. Очевидно, що саме ця категорія населення буде характеризуватися найвищим рівнем агресивності. І логічно припустити, що більше схильними до агресії будуть саме ті народи, де є вищою відносна частка цієї категорії населення.

Насильство має тенденцію найбільше проявлятися у тих народів, де юнаки віком 15-29 років складають більше 30% населення. Сьогодні у світі нараховується 67 таких країн.

На противагу цим країнам, «цивілізовані» нації «золотого мільярду» переживають демографічні кризи. Гайнзон вважає, що свідченням такої кризи є відношення хлопчиків у віці до 4 років до мужчин у віці 40-44 років менше 80/100. В Німеччині воно сьогодні складає 50/100, а в секторі Газа - 464/100, в Афганістані - 403/100, у Іраку - 351/100, Сомалі - 364/100. Всього за період з 1990 по 2008 рік чисельність мусульман у світі зросла з 125 млн. до 1500 млн. чол. 40% з них становлять люди до 20 років.

Отже, сучасний світ поділяється не на «цивілізовані» та «недорозвинуті» народи, а на ті, що швидко зростають, і ті, що вимирають. Причому, перші - готові до завзятої боротьби за місце під сонцем, а другі - вже не готові його захищати. Хто з них візьме гору?

За передбаченнями Pew Research Center вже у 2050 році частка білого населення у США зменшиться з сучасних 2/3 до 47%. А «латинос» - збільшиться з 14 до 29%. Азіати зростуть у числі з 5 до 9%, в той час, як негритянське населення залишиться на рівні 13%.

Дані прогнози нам видаються надто оптимістичними, бо виходять з лінійних проекцій сучасних тенденцій. Видається більш ймовірним, що половина населення США перестане бути білою не у 2050 році, а значно раніше - десь біля 2035.
В Україні населення скорочується і старіє найшвидшими у світі темпами. Очевидно, головними причинами цього є генетичні схильності сучасних молодих українок до радикальної зміни національних стереотипів, завдяки яким українці як нація у минулому славилися своєю сімейною моральністю і виживали у найнесприятливіших умовах.

Сучасні українки відомі у всьому світі якраз протилежними рисами. 70% молодих киянок, скажімо, одержували непристойні пропозиції від незнайомих їм іноземців на вулицях рідного міста.

Якщо іноземець, що ніколи не був в Україні, має сміливість звертатися до молодих жінок на вулиці з пропозиціями, за які у нормальних країнах, щонайменше, солідно штрафують, і це набирає масового характеру, то можна зробити єдиний висновок - слава про цілком конкретні якості українських жінок вийшла далеко за межі нічим не підтверджених чуток. А такого ядучого диму без вогню просто не буває.

І вогонь грішних пристрастей, що палить українських «метеликів», палає сьогодні з максимальною силою. Україна займає перше місце у світі за кількість експортованих «жриць кохання», темпами поширення СНІДу та абсолютними показниками захворюваності ним стосовно чисельності населення серед країн Європи.

Особливим криком моди для чергових «Міс України» стало вийти за мільярдера з різницею у віці років так у шістдесят та трубити на весь світ, яким красивим сексом вони займаються. Допустима різниця у віці у такому випадку визначається доходом іноземної «половинки». Простий громадянин «цивілізованої країни» може розраховувати на 20-річну «знижку».